Те, як ми, батьки, виражаємо свої емоції, може бути прикладом для наших дітей.

Коли ми відкриваємось і називаємо те, що відчуваємо, діти дізнаються, як можна виразити свої почуття, і можуть розвивати словниковий запас та інструменти, щоб говорити про емоції. Якщо діти бачать, що інші люди можуть засмутитись або злитись, і що ці почуття можна висловити безпечно і не захлинутись у них, то вони, ймовірно, менше боятимуться, що їхні емоції стануть некерованими.

Важливо створити час протягом дня, коли ми будемо доступні, і щоб діти знали, що вони можуть прийти і поговорити про що завгодно.

Кожна дитина виражає емоції по-різному, і іноді проявлені емоції можуть маскувати інші почуття. Наприклад, дитина, яка виражає гнів, може переживати або боятися чогось, але не знає, як висловити занепокоєння.

Важливо бути готовим досліджувати і прислухатись, що ще може відбуватися, а не припускати, що дитина відчуває себе певним чином.

Поради щодо реагування на прояв емоцій дитиною

• Підтвердіть та визнайте, що вони почуваються певним чином, наприклад, сказавши їм «Я бачу, що ти засмучений», «Виглядає так, ніби ти сумний» тощо, замість того, щоб відкидати їхні почуття чи говорити їм, що вони повинні відчувати (наприклад, не варто говорити «Смішно плакати з цього приводу», «Я не хочу бачити, як ти злишся» тощо).
• Пам’ятайте, що позитивні почуття також мають бути названі та підкреслені, наприклад: «Ти виглядав таким щасливим і гордим, коли виграв», «Я бачу, що ти дуже цього чекаєш» тощо. Це може посилити ці почуття і створити взаємозвʼязки між гарним самопочуттям та отриманням позитивного відгуку про нього.
• Дайте дітям і молодим людям простір, щоб описати і розповісти про те, що вони відчувають і що змусило їх почуватися таким чином. Було би добре дозволити їм усвідомити свої почуття та висловитись, перш ніж намагатися допомогти їм усунути чи замінити почуття.
• Відповідайте на їхні емоції словами заспокоєння і співчуття. Поговоріть зі своєю дитиною про те, як вони хотіли б, щоб ви реагували на певні почуття. Наприклад, якщо вони злі, то вони віддадуть перевагу вільному простору чи їм потрібна допомога, щоб заспокоїтися? Якщо вони сумні, їм хочеться багато обіймів, чи краще пограти в гру, щоб відволіктись і відчути себе краще?
• Пам’ятайте, що в міру того, як дитина росте і розвивається, вона виражатиме свої емоції по-різному і може потребувати іншої реакції. Продовжуючи бути допитливими, чуйними та запитуючи їх, що їм потрібно, батьки та опікуни можуть з часом адаптуватися до цих змін.