Гнів є невідʼємною частиною життя кожного, включаючи дітей.
Однак, на відміну від дорослих, діти не завжди знають, як висловити свій гнів, і він може проявлятися різними способами, як-от істерики, крики чи фізичне насильство проти своїх братів, сестер або друзів.
На щастя, є й інші способи, якими ви можете допомогти своїй дитині висловити накопичене незадоволення. Ось деякі з них:
Малювання
Дайте дитині аркуш паперу і акварельні фарби та попросіть її намалювати те, що вона відчуває.
Розривання газет
Це не тільки дозволяє зробити щось руйнівне, а й вивільняє багато надлишкової енергії, оскільки для виконання завдання потрібні зосередженість і сила.
Олівці та папір
Залежно від віку вашої дитини, дайте їй олівці чи фломастери та папір, щоб вона могла малювати досхочу.
Іграшки
Використовуючи будь-які іграшки, які є у вашому розпорядженні, попросіть дитину розподілити ролі для кожної іграшки та розігрувати, чому вона сердиться. Якщо пощастить, вони також можуть втілити рішення проблеми!
Тісто для ліпки чи пластилін
Текстура і пластичність ігрового тіста роблять його ідеальним для вашої дитини, коли вона сердиться. Дитина зможе виплеснути все своє розчарування та незадоволення, розірвавши його, і заспокоїтися, створивши нові форми, коли гнів почне проходити.
Біг
Важко сердитися або злитися, коли ви фізично виснажені, тому, якщо ваша дитина на межі істерики, виведіть її на вулицю і дайте їй побігати. А ще краще — влаштуйте невелику смугу перешкод, яка змусить її повністю забути про те, на що вона злилася!
Назвіть почуття, щоб їх приглушити
Коли ми переживаємо сильну емоцію, може бути корисно назвати її, щоб приборкати або контролювати. Коли ми усвідомлюємо свої емоції, то можемо легше з ними впоратися. Тому, називаючи гнів, розчарування чи образу вашої дитини, ви їй показуєте, що розумієте, що з нею відбувається.
Наприклад, сказавши: «Ти зараз злишся, тому що хочеш піти спати пізніше, але не можеш» або «Ти розчарований, тому що хотів би зʼїсти більше солодощів», підтверджує те, що дитина відчуває, а також навчає її розуміти свої емоції. Це допоможе швидше вирішити проблему.
Інші приклади: «Коли я злюсь, я йду бігати, давай бігати туди-сюди по вітальні», або «Намалюй мені, як, на твою думку, буде виглядати розчарування у персонажа мультфільму?».
Якщо ви стурбовані тим, що ваша дитина проявляє більше нетерпіння або гніву, ніж ви вважаєте нормальним для її віку, відведіть її до лікаря, щоб виключити будь-які фізіологічні причини, а потім зверніться до дитячого психолога.
